Зайшла мова про голодомор

Учора їздили по родичах. Можна було б багато родинних історій розказати але зараз розкажу тільки одну.
Стара бабця 32-го року. Каже як мала була пухкенька, що природно для немовлят та зовсім малих дітей. То був у селі чоловік, що підозрювався у канібалізмі. З 33-го року підозрювався. І він возив повз їхнє обійстя снопи. Мала й вийшла за ворота. Він побачив, схопив за шкірку та кинув на снопи і повіз. Але то побачила матінка дитини і підняла гвавт. Він скинув малу додолу і поїхав далі.

Уйобкам, що не визнають факту голодомору в мене є лише таке:

Одне лиш можу я сказати:
Коли будете з голоду вмирати,
То щоб не було навіть хуя посмоктати.

У эреф'янина всі навкого підараси.

Тільки що озвучилось в голові враження прихильності єреф'янина вишукувати про КОЖНОГО щось погане і надалі педалювати лише це погане. Приклади наводити просто не потрібно. Навіть про тих, кого вони бояться до всрачки, вони роблять те саме але потай. Наприклад у гуглі та яндексі довго на запрос "овцееб" виводило статтю про Кадирова. Звичайно це пошукова бомба але хтось же її розкрутив.

Просто на фоні інших підарасів єреф'янин у своїх власних очах не виглядає таким вже й поганим. До цього самого паттерну поведінки відноситься і "всі так роблять" що слід переводити "я не гірший за інших підарасів". Приклади "всі спортсмени вживають допінг" та ін. Тобто народ-інфантил.

Винесено з коментів

Корінна і навіть принципова різниця зараз між українцем та єреф'янином (я дещо узагальнюю) у тому, що серед українців занадто багато людей вишукують щонайменшу зраду і віддаються їй без останку насолоджуючись нею без тями, віддаючись цьому тужливому відчуттю зреченості та занурюючи себе у яму песимізму, можливо аж до думок про самогубство.

На відміну у ереф'ян щоб не сталось, то це перемога, багатокроківочка, хитрий план та зколінвставання у найгіршому випадку. А якщо не перемога то це фейк. І лише якщо точно не фейк і не перемога, то ереф'янин намагається подію якнайшвидше забути і звертає увагу на чергову перемогу.

Не думається, що це природно.

Злорадства псто

Було на початку 2009 року ходив я трохи на форум Авантюриста, надіячись трохи розібратись у причинах кризи. Не довго ходив, бо зайшов у воєнний розділ. Там учасники радісно смакували звістки про загиблих американських воєнних у Афганістані. Ну просто під стелю скакали за кожен американський труп. Війна з Америкою вже давно точилась у їхніх головах. Мені стало так гидко, що я перестав туди ходити читати.

А тепер мені хочеться спитати: "Ну як, радісно вам за ваші трупи? І як ви подивитесь на те, що я так само буду радуватись вашим жмурам"?

Пора на РФ розпочати коммунізацію.

Тобто повернути Волгограду назву Сталінград. Та й Пітеру назва Ленінград буде більш до лиця. І так далі. Якщо були знесені пам'ятники Леніну, Сталіну а іншим діячам, то поставити там знов. Повернути назви населеним пунктам і вулицям. Повернути символіку. Ось тільки з церквами можуть бути накладки. Церкви лишати.

Як на мою думку, це такий крок вкрай потрібен для РФ.

Культурна прірва

Я трохи читаю літературу. Є уподобання. В основному я віддаю перевагу закордонним авторам. Та я не нав'язую свою думку.

Час від часу біс мене штовхає почитати коменти на російськомовних сайтах, присвячених літературі. Коментарі до літературних творів. За деякими виключеннями, це страшне. Найбільш рейтингові практично завжди коментарі, які обсирають твір іншомовного автора. Нерідко з них сочиться ненависть. Тобто виходить, що читачі (а це вже має означати певний рівень) не ліняться витратити час та кинутись лайном на незнайому чужу людину-автора а купа інших читачів з задоволенням це лайно підтримали.

Коротше враження: російськомовний читач схильний до виразу своєї думки навіть в тих випадках коли його не питають та і кваліфікація його сумнівна, схильний до ненависті мало не до усього, схильний усе обмазувати лайном.

І це не політсрачі. І це ніби то культурні люди. Розуміти треба.

Про Задорнова

Десь з місять тому на РФ пизданули, що Задорнов таки дохне від раку мозку. Але потім йго секретутка заявила, що то брехня. Як завше хтось пиздить і як звичайно визначити де брехня складно — це ж РФ, ви розумієте.

Та я не про це. Якщо Задорнов невдовзі вкриється копитами, то щось погане писати буде негарно. Це тому, що хтось (підозрюю єреф'яни) спотворив скоротивши вислів: "Про мертвого або добре або нічого крім правди" до ""Про мертвого або добре або нічого". Та й буде це злорадством виглядати. Ну ось і треба написати щось поки ще животіє це падло.

Не будемо писати як він розкрутився. Не будемо розбивати собі мармизу аналізуючи його лінгвістичні ідейки. Напишемо лише за те, як він прореагував на експансію "русского мира" і на ту кров, що заляла Україну. Та що писати. Це треба відео дивитись. І про Боінг: "малазийский боинг упал потому что был тяжелее воздуха".

Коротше кажучи. Задорнов, живеш ти падлою, і помреш (маю надію скоро) як наволоч. Я навіть погидую плюнути на твою могилу — вона не варта моєї слини.

Чи воно то ЖЖ треба?

Вийшов ось я тільки що зі стрічки та подивився на український рейтинг ЖЖ.
А потім перейшов на кирилічний рейтинг і теж глянув.

Коротше пора зйобувать звідси остаточно. Нехай буде фейсбук. Тільки ще трохи краще розберусь кого мені хочеться читати. Ось у пана Гжегожа Бженджичикевиса ще попитаю може.

Тай може хто ще чита мене ті підкаже. Ось Фоштера ще варто було б знайти, наприклад.