Винесено з коментів
greywildcat
Корінна і навіть принципова різниця зараз між українцем та єреф'янином (я дещо узагальнюю) у тому, що серед українців занадто багато людей вишукують щонайменшу зраду і віддаються їй без останку насолоджуючись нею без тями, віддаючись цьому тужливому відчуттю зреченості та занурюючи себе у яму песимізму, можливо аж до думок про самогубство.

На відміну у ереф'ян щоб не сталось, то це перемога, багатокроківочка, хитрий план та зколінвставання у найгіршому випадку. А якщо не перемога то це фейк. І лише якщо точно не фейк і не перемога, то ереф'янин намагається подію якнайшвидше забути і звертає увагу на чергову перемогу.

Не думається, що це природно.

Злорадства псто
greywildcat
Було на початку 2009 року ходив я трохи на форум Авантюриста, надіячись трохи розібратись у причинах кризи. Не довго ходив, бо зайшов у воєнний розділ. Там учасники радісно смакували звістки про загиблих американських воєнних у Афганістані. Ну просто під стелю скакали за кожен американський труп. Війна з Америкою вже давно точилась у їхніх головах. Мені стало так гидко, що я перестав туди ходити читати.

А тепер мені хочеться спитати: "Ну як, радісно вам за ваші трупи? І як ви подивитесь на те, що я так само буду радуватись вашим жмурам"?

Пора на РФ розпочати коммунізацію.
greywildcat
Тобто повернути Волгограду назву Сталінград. Та й Пітеру назва Ленінград буде більш до лиця. І так далі. Якщо були знесені пам'ятники Леніну, Сталіну а іншим діячам, то поставити там знов. Повернути назви населеним пунктам і вулицям. Повернути символіку. Ось тільки з церквами можуть бути накладки. Церкви лишати.

Як на мою думку, це такий крок вкрай потрібен для РФ.

Хунта она такая
greywildcat
Механизация и автоматизация — наше всё.
Tags:

Культурна прірва
greywildcat
Я трохи читаю літературу. Є уподобання. В основному я віддаю перевагу закордонним авторам. Та я не нав'язую свою думку.

Час від часу біс мене штовхає почитати коменти на російськомовних сайтах, присвячених літературі. Коментарі до літературних творів. За деякими виключеннями, це страшне. Найбільш рейтингові практично завжди коментарі, які обсирають твір іншомовного автора. Нерідко з них сочиться ненависть. Тобто виходить, що читачі (а це вже має означати певний рівень) не ліняться витратити час та кинутись лайном на незнайому чужу людину-автора а купа інших читачів з задоволенням це лайно підтримали.

Коротше враження: російськомовний читач схильний до виразу своєї думки навіть в тих випадках коли його не питають та і кваліфікація його сумнівна, схильний до ненависті мало не до усього, схильний усе обмазувати лайном.

І це не політсрачі. І це ніби то культурні люди. Розуміти треба.

Про Задорнова
greywildcat
Десь з місять тому на РФ пизданули, що Задорнов таки дохне від раку мозку. Але потім йго секретутка заявила, що то брехня. Як завше хтось пиздить і як звичайно визначити де брехня складно — це ж РФ, ви розумієте.

Та я не про це. Якщо Задорнов невдовзі вкриється копитами, то щось погане писати буде негарно. Це тому, що хтось (підозрюю єреф'яни) спотворив скоротивши вислів: "Про мертвого або добре або нічого крім правди" до ""Про мертвого або добре або нічого". Та й буде це злорадством виглядати. Ну ось і треба написати щось поки ще животіє це падло.

Не будемо писати як він розкрутився. Не будемо розбивати собі мармизу аналізуючи його лінгвістичні ідейки. Напишемо лише за те, як він прореагував на експансію "русского мира" і на ту кров, що заляла Україну. Та що писати. Це треба відео дивитись. І про Боінг: "малазийский боинг упал потому что был тяжелее воздуха".

Коротше кажучи. Задорнов, живеш ти падлою, і помреш (маю надію скоро) як наволоч. Я навіть погидую плюнути на твою могилу — вона не варта моєї слини.

Чи воно то ЖЖ треба?
greywildcat
Вийшов ось я тільки що зі стрічки та подивився на український рейтинг ЖЖ.
А потім перейшов на кирилічний рейтинг і теж глянув.

Коротше пора зйобувать звідси остаточно. Нехай буде фейсбук. Тільки ще трохи краще розберусь кого мені хочеться читати. Ось у пана Гжегожа Бженджичикевиса ще попитаю може.

Тай може хто ще чита мене ті підкаже. Ось Фоштера ще варто було б знайти, наприклад.
Tags:

Чия перемога
greywildcat
Ось єреф'яни брешуть "наша победа". Пиздять. То перемога людей 40-х років. Ті, що живуть зараз, за рідкім вже виключенням до цієї перемоги відношення не мають. Ті, хто мав, дійсно мав, вже перемерли з природних та не дуже природних причин. 72 роки пройшло.

Тай як це не важко визнавати, правий Толік з прибором. Країна (СРСР), що отримала найбільші втрати, а по різним оцінкам це 26-27 мільйонів мінімум а то ї 40 з лишком як зараз раптово почали писати, це не переможець. Це виживший який не набагато відрізняється від переможеного.

О языке, имперстве и культурном нацизме
greywildcat
Бачать усі божки, скільки їх не є, що я рідко роблю перепост. Але це я перепостив. Бо тут словами сказано майже те, що я відчував але не міг оформити. Це той самий корінь ненависті ереф'ян.
Оригинал взят у trim_c в О языке, имперстве и культурном нацизме

Это еще один текст, который я ждал.
Потому что я знал, что это так, но я не хотел, чтобы исходило от меня.
И, видимо, не я один - думаю, что знали многие, но никто не хотел говорить. А Стреляный стар - и он решился и написал статью.


Язык власти

Чего не до конца понимают даже образованные русские западники, то есть люди, которые смотрят на Украину по-доброму? Они не до конца понимают русского и/или русскоязычного украинца. Это не так уж мудрено, ибо он сам себя понимает еще хуже. В чем был если не смысл, то итог четырехвековой русификации и саморусификации Украины? В том, что русский язык стал восприниматься как язык власти. Это внедрилось в подкорку. С этой штукой в подкорке до сих пор пребывают все русские и русскоязычные обитатели Украины. Что для них значит перейти на украинский? Это значит с языка властвования перейти на язык подчинения. Вот почему так чутко и болезненно был воспринят русскоязычной ипостасью Украины Майдан-2, причем с его первого даже не дня, а часа.
Крымом и Донбассом – только в первую очередь. Русское сознание Украины быстрее всех майданутых уловило, что история какбы-Украины кончилась – начинается история факта-Украины. Всем стало ясно, что русский язык постепенно, а может быть, и быстро перестанет быть языком власти. А кому, скажите, охота перестать быть носителем власти? Украинизаторы-государственники на Майдане-2 еще сами не знали, кто они такие, а Крым и Донбасс это уже про них знали.Read more...Collapse )

Щодо миролюб'я ереф'ян
greywildcat


Це у Вконтакті досить поміркована група просто про зброю.
Tags:

?

Log in

No account? Create an account